Літня «ширка» у політиці - 2 Червня 2009 - Актуально

Літній подарунок

Літо... Найтепліша пора року з відпустками та всепоглинаючим бажанням проходи замість пекучого сонця столиці... – певно, такі думки літають в голові багатьох киян, але є десь з півтисячі громадян Києва, які над цим ані трохи не замислюються.

Чому ж? Все дуже просто: в них є державні мерседеси з клімат-контролем, офіси з постійним кондиціонуванням і загалом просто багато грошей і можливостей. За такого життя перестаєш цінити ковток води за спеки в 35 градусів чи тінь київських парків, голова зайнята зовсім іншим...

Як ви вже здогадалися, ці нещасні люди – це наша державна еліта. Так, так, саме ці відчайдухи працюють і влітку і взимку, і зовсім не думають про відпустку. Проте, це вже глибока лірика, яка не пов’язана з головною новиною вечора першого дня літа 2009 року.

Українські політики в повній мірі попіклувались про простих громадян і не дають нам жодного шансу для того, щоб елементарно заснути без будь-якої задньої думки про майбуття держави.

Саме першого дня літа, активно почали з’являтися повідомлення про можливі глобальні зміни в українській системі влади. Ці можливі зміни, глобальними можна назвати без перебільшення, адже після них, може відбутися абсолютно все.

Мова йде про створення «мегакоаліції», тобто коаліції у Верховній Раді з конституційною більшістю або як її прозвали в народі (або скоріше, як її прозвали самі депутати) – «ширка».

Очевидно, що головними дійовими особами такого об’єднання стануть (а можливо вже стали) Блок Юлії Тимошенко та Партія Регіонів. Саме ці політичні сили здатні створити неймовірний тандем, який отримає величезні повноваження. Логічно припустити, що ці два великі «богатирі» будуть не проти бачити біля себе, значно меншого, але доволі хитрого та розумного «малого брата» в якості Блоку Литвина, який без проблем організує роботу цих неповоротких велетнів, звичайно за певні дивіденди (не важко припустити, що цим дивідендом є збереження місця спікера за лідером блоку).

Та це все, як кажуть, «вилами по воді». Проте все ж таки, даний розвиток подій, влаштовує тих, хто може його реалізувати, одним словом – все в їх руках.

Паніка на кораблі!!!

Про те, що диму без вогню не буває, наголошують вже не перший день цілий ряд прямих та опосередкованих опонентів цих політичних сил. Насамперед, слід згадати, що в останній день весни пан Кириленко, лідер депутатського об’єднання «За Україну!», що входить у фракцію НУ-НС, заявив, що переконаний у створенні коаліції між БЮТ і ПР.

Вже першого червня подібна заява дійшла і з Ватикану, але не від папи і не від Берлусконі, а від президента Ющенка. Віктор Андрійович негативно оцінив можливість створення такої коаліції, відзначив, що це крок назад і загалом все це не демократично.

До речі, доволі цікавим, на фоні заяв президента, виглядає позиція його постійного представника в парламенті Ігоря Попова, який оптимістично дивиться у завтрашній день: «Для мене очевидно, що Верховна Рада не піде на антиконституційні кроки, не буде додавати додаткові повноваження, не буде продовжувати конституційні терміни повноважень, на які вона обиралась» - цитує його УНІАН.

Як не дивно, заяви Попова викликали невдоволення в діючого спікера, який сприйняв такі коментарі, як втручання в діяльність законодавчого органу зі сторони президента. Як повідомляє все той же УНІАН, Литвин відзначив: «Я розумію так, що Президента України не влаштовує діюча Верховна Рада. Його не влаштовує коаліція одна, друга, і все інше, що буде у Верховній Раді, судячи з усього, Президента України не влаштовує».

Екс-спікер Арсеній Яценюк, також не забарився з оцінкою ситуації і зазначив, що також майже переконаний в створенні «мегакоаліції». Назвав такі дії антидемократичними, тіньовими та «африканськими» (доволі політ.коректно), проте найбільше його обурила не сама можлива коаліція, а те, що після її створення, скоріше за все, будуть внесені зміни до Конституції, і президента будуть обирати не всенародним голосуванням, а в парламенті. Це для Арсенія Петровича дійсно не найкращій варіант, особливо, якщо згадати, скільки олігархічних грошей пішло на його «розкрутку».

Не мала паніка піднялась...і це все паралельно з постійними заявами Януковича, Тимошенко, Івана Кириленка та інших про те, що ніякої коаліції немає, ніяких домовленостей немає, ніякої нової конституції немає і взагалі всі дружно готуються до президентських виборів. Ці пани доводять досить переконливо, але не більш переконливо ніж їхні опоненти. Україна вже звикла до того, що будь-які заяви політиків не коштують ні копійки (ця фраза стосується абсолютно всіх українських політиків, і звичайно обидві сторони даного конфлікту).

А все почалось з того, що перший заступник фракції Партії Регіонів О. Єфремов, на якесь чергове питання, відповів журналістам черговою фразою про те, що ПР веде переговори з усіма і про все. Що він мав на увазі – невідомо, можливо це був дійсно натяк, а можливо необачна фраза замученого тяжкою працею «слуги» народу.

Що ж воно буде?

«Ширка» можлива, це сумніву не підлягає, але точно так можливою є і загибель планети від корів-мутантів або бобрів-вбивць. Це звичайно іронія, але якщо подивитись на український політикум, то одразу стає видно і зрозуміло, що вони один одного бояться. Бояться не через те, що страшні, а через те, що не довіряють один одному. Взагалі-то правильно роблять, бо кожен з них тільки на те й чекає, щоб підставити іншого і отримати все. І БЮТ і ПР, хочуть все – і більшість в парламентів, і президентський пост. Будь-які дійсно глобальні угоди між представниками наших політичних сил, здійснюються за міжнародного посередництва, інакше ніяк, бо в іншому випадку обов’язково хтось когось «кине».

Проте з іншої сторони – «мегакоаліція» забезпечує БЮТ і ПР необмеженими повноваженнями в сфері зміни конституції. Такий тандем дає їм політичну стабільність на декілька років з необмеженим доступом до всіх державних ресурсів, а за цей період, співпрацюючи, можна вирішити абсолютно всі завдання. І Тимошенко і Янукович доволі зрілі політики, які в повній мірі здатні на те, щоб збавити свої політичні амбіції задля дійсно глобальної домовленості.

Може бути абсолютно все. Все українське майбутнє знову залежить від політичної волі купки осіб, і це в корні не правильно, бо ці особи, в останню чергу думають про державу та її громадян. На першому місці – особисті бізнес інтереси.

Підсумовуючи, можна наголосити, що все в цьому світі має свою противагу, завжди знайдеться опозиція. І навіть у випадку створення «ширки» і кардинальної зміни конституції – Україна в будь-якому випадку залишиться демократичною державою, вибір зроблено і від нього нікуди не подітися.