Напевно всі погодяться, що проблема глобальна і важлива. А для тих, хто з цим не погодиться, це можна легко обґрунтувати тим, що мораль – формотворчий елемент будь-якого явища, а політика – визначальний елемент суспільного функціонування. А ось функціонування суспільства, а особливо його процвітання – це те, що необхідно кожному безвинятку.
Певно кожен погодиться, що в Україні з цим проблеми. В принципі якщо згадати про українські проблеми, то необхідно не просто зазначити, а прокричати про те, що якоїсь нездійсненної для вирішення зовнішнього за своєю суттю негаразда в Україні насправді не має. Україна – гарна, відносно заможна на ресурси, з відмінним географічним положенням, і т.ін. найбільша країна Європи. Проблеми України – внутрішні.
Відомою є фраза про те, що риба гниє з голови, тому основною внутрішньою проблемою є неякісність керівного апарату в державних структурах нашої держави. «Тоді якщо він не якісний, давайте його змінимо» - скаже пересічна особистість, але нажаль це не вихід. Реально змін у владі не відбувається, справа не у виконавцях, а у самій системі, точніше у відношенні і комунікації в цій системі, тобто можна сказати від моралі, яка панує в цій системі, хоча мораллю її назвати важко, скоріше це поняття.
Реально дивлячись на сучасний український політичний процес стає страшно або смішно, більше ніяких емоцій не викликає жоден з так званих політиків. Сучасні українські політики – це пародія взагалі на поняття «політичного діяча» як такого, це не сліпа критика за безкінечні чвари, популізм, бездіяльність і т.д., а об’єктивний погляд на речі. Не нормально коли політичні діячі не мають освіти або мають середню технічну освіту, та навіть якщо вони мають вищу освіту, але працюють не за власним профілем.
Не нормально коли впливові політичні гравці б’ють один одного, а після того ще й роблять з цього фарс, ще більш не нормальним є те, що соратники цих діячів починають їх захищати і говорити про якусь «чоловічу» розмову. Панове, вибачте, але не вигадуйте байки, що хтось з вас вихований у дусі куртуазності, взагалі навіть не вигадуйте, що ви знаєте основи цього поняття, або взагалі, що це таке. В кінець кінцем не нормально діяти не в інтересах держави.
Насправді ця тема дуже важлива, тому що завжди починається аналіз будь-якої держави не з економічного зросту або спортивних переможців, а з здобутків культури і тут мається на увазі не кількість пам’яток або історичних місць, а скоріше з рівня догляду за ними, не кількість величних емігрантів, а кількість нобелівських лауреатів, які проживають в державі на даний момент і т.д.. На жаль в Україні про це забули.
Українські проблеми не в кожному окремо, а в усіх. Як було зазначено гнила сама структура і самі відношення в ній. Політики не керуються принципами моралі і повагою до народу у своїх діях, а керуються меркантилізмом.
Проте треба зазначити, що суть цього питання глибоко філософська, звичайно це вплив радянського ідеологічного збочення, звичайно це відсутність історично формованої політичної культури, звичайно це відсутність професійної підготовки, але все це було і в інших пострадянських країнах, так що це зовсім не виправдання.
Постає питання «Що робити?», певно потрібен час, але насамперед потрібне сумління для здійснення поступу.
Журавель П.А. спеціально для порталу "Актуально"
| 
Головна 
