Останнім часом відчутно побільшало опозиційної критики в бік діючого уряду. Колишні друзі пана Кучми вирішили брати приклад з президента і робити все, щоб людям, які хоч щось в цій державі роблять, робилося ще важче.

Як відомо, опозиція навіть створила власний «тіньовий» уряд, який приймає рішення і постанови. Чесно кажучи ці рішення не мають ніякої ваги, але з точки зору простої цікавості, вони є доволі інформативні.

Нещодавно Опозиційний уряд України, як себе нарекли Янукович і Ко, розповсюдив так зване Рішення №17. Доволі цікава брошура з агітаційної точки зору. Складається вона здебільшого з закликів і дійсно якісних речей не містить.

Перекручуємо факти та агітуємо

Крім агітації, це «Рішення» також займається банальним перекручуванням фактів. Наприклад цитата з частини першої: «...Ситуацію в реальному секторі економіки зробила ще більш гострою непрофесійна та нескоординована з НБУ антиінфляційна політика уряду...», виходить так, що тепер за все що наробив Стельмах, винна Тимошенко? Цікаво, чи вірить опозиція сама в те, що пише?

Навіть беззаперечні успіхи уряду не задовольняють шановне панство з опозиції, зокрема цитата: «...За 9 місяців 2008 р. Було зафіксовано збільшення прямих іноземних інвестицій до України – на 8,1 млрд. дол. США. Але турбує погіршення якості вкладених інвестицій...» - доволі претензійна заява. За логікою Януковича і Ко, за часів попереднього уряду інвестицій було менше, але вони були якіснішими і це добре? «Якість» інвестиції – це якесь ефемерне поняття, яке вигадується невідомо для чого. Краще б взагалі про це не писали, якщо не спроможні навіть перекрутити дані.

З цієї ж опери фраза: «...подані діючим Урядом до парламенту законопроекти спрямовані на вирішення лише окремих галузевих проблем...». Тут не критикувати, а подякувати треба, уряд хоч якісь законопроекти пропонує. На замітку для Партії Регіонів: завданням парламенту є прийняття законів, а не постійні спроби змусити діючу виконавчу владу піти у відставку.

Перекручуємо факти та брешемо

Далі в Рішенні №17 знову згадують про НБУ: «...Зараз Ю.Тимошенко не втомлюється повторювати, що валютний курс – це виключна прерогатива лише Національного банку...Обмінний курс як показник конкурентноздатності економіки є спільною відповідальністю уряду і НБУ, оскільки є величиною, яка визначається внутрішньою вартістю національних грошей, тобто інфляцією, та їх зовнішньою вартістю, яка залежить від стану платіжного балансу. Інфляція і платіжний баланс знаходяться якщо не під прямим, так значним впливом уряду...».

За виключною складністю економічної термінології захована банальна брехня, яка на жаль, постулюється не тільки в подібних документах, а й в ЗМІ. Як видно в вищенаведеній цитаті у всіх смертних гріхах винний уряд, але ж це абсурд! Опозиційні спічрайтери в цій тезі пов’язали абсолютно різні макроекономічні показники і розбавили все це популізмом, зокрема, що може означати термін «...значний вплив...» - він або є, або його нема. Ця фраза може пройти в усному варіанті на якійсь з «Свобод», коли ніхто не слухає, але читати це неможливо і неприємно.

Перекручуємо факти та виправдовуємося

Крім критиканства, Рішення №17 включає в себе також і спробу виправдання. Зокрема, намагаючись пояснити чому з приходом уряду Тимошенко підготовка до Євро2012 почалась проводитись значно активніше, опозиційний уряд написав: «...перші кроки Уряду В.Ф. Януковича в цьому напрямі здійснювались за відсутності належної інформаційної бази, практичного досвіду, відповідного кадрового потенціалу щодо специфіки проведення заходу такого рівня...». Дивно, якщо не зраджує пам’ять, в Україні вже сімнадцятий рік підряд проводиться Чемпіонат з футболу і Євро2012 – не перший чемпіонат Європи.

Підсумовуючи все вище сказане, можна наголосити ще й на тому, що в цій брошурі Опозиційного уряду немає жодної конструктивної пропозиції чи поради, кожна частина закінчувалась вимогами з цілим рядом пунктів. Якщо Янукович зі своєю свитою, дійсно хочуть допомогти, то краще б розробили механізми здійснення того, що вимагають від уряду Тимошенко, адже як від народних депутатів, від них користі дуже мало.

Петро Журавель, спеціально для aktualno.at.ua