Ще до недавнього цілком залежні від президента політики йдуть у самостійне плавання, принаймні вони хочуть щоб так здавалося. Чому принаймні? Тому що рука Банкової така довга і загребуща, що навряд такі децентралізуючи події відбуваються самі по собі.

Перший птах

Першим дорослим птахом став Арсеній Яценюк, який вже на повну піарить свій «Фронт змін», який є то відгалуження, то доповненням фонду «Open Ukraine», а інколи вони навіть бувають зовсім непов’язаними. Тобто все не до кінця зрозуміло, але робота ведеться активно, в нашій державі так багато, що робиться.

Крім того існує «Простір змін» - абсолютно очевидно, що пан Арсеній взявся за справу капітально, а отже і фінанси наявні відповідні.

Те, що рано чи пізно Яценюк щось подібне створить, сумніву не викликало, особливо після того як його погнали зі спікерського крісла. До того ж та безцеремонність підняла його особистий рейтинг настільки, що він навіть без партії мав солідну підтримку і вийшов на третє місце за особистим показником після Тимошенко та Януковича.

Фестиваль банальностей

З Яценюком все зрозуміло, але ж він не один хто вирішив зробити щось своє. До таких активних особистостей вирішив долучитись навіть пан Гриценко, що він і презентував 29 січня в УНІАН.

Почав свою презентацію Анатолій Степанович до крику банально, тобто з заяв, що все погано, влада погана, усюди корупція, всіх треба міняти...., тобто абсолютно нічого нового, але в самому кінці додав, що крім влади мають змінюватись і люди. Щодо людей, то це доволі цікаво, виходить, що всі негаразди через простих українців? Як на мене, навряд.

Фестиваль банальності продовжився на декларуванні основних принципів проекту, який до речі назвали «дуже оригінально», а саме «Громадянська позиція». Отже, першим принципом є розвиток безпеки – Гриценко люди військова, тому пробачаємо.

Другий принцип – це розширення прав самоврядування та місцевої влади. Все правильно, тільки знову ж таки нічого нового.

Третім принципом стало питання покрашення життя людей. Ну це вже просто аксіома, яку зовсім нетреба постулювати, її необхідно сприймати апріорі.

Громадянська організація з напіввійськовою дисципліною

Четвертий принцип виявився найцікавішим – сильна влада. І як ви гадаєте кого влада має бути сильною? Правильно – президента. Виходить Гриценко націлився на президентський пост? Сумнівно....

Скоріше все набагато простіше – це черговий проект Банкової, яка збільшує власну капіталізацію. Згідно принципу сильної влади, президент має стати головою виконавчої влади і не зважати на всіх інших.

Пан Попов з Комітету виборців України, якого Гриценко прихопив з собою, до цього додав, що «Громадянська позиція» - це масова громадянська структура, яка є чітко структурована з (тут увага, автор нічого не вигадує, так було дослівно сказано) напіввійськовою дисципліною!!!

Потроху стає страшно: президент, який є головою виконавчої влади і який не має противаг; громадська організація, яка його підтримує з напіввійськовою дисципліною – все це дуже нагадує 1930-ті в певній країні західної Європи.

Далі презентація пішла в більш спокійному руслі і учасники знову повернулися до тривіальностей, зокрема Попов почав розповідати, який Гриценко гарний чолов’яга, як легко з ним поспілкуватися і наскільки добре він розбирається в комп’ютерній техніці. Чесно кажучи слухати було не дуже цікаво.

На сам кінець Гриценко знов узяв слово і відзначив, що під час революції народ сказав «Ющенко – Так», але на сказав «що саме Так». До чого це було зазначено не зовсім зрозуміло, але винним знов виявився народ, який не пояснив президенту, що треба робити. Театр абсурду.

Петро Журавель, спеціально для aktualno.at.ua