На світ чекає нова перебудова. Світова економічна криза суттєво вплинула на зовнішню політику провідних країн світу і примусила їх прислухатись до інших держав на нашій планеті, яскравим прикладом такого розширення є нещодавній самміт «Великої 20».

Нові «правила гри»

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій і радник голови Секретаріату президента пана Балоги, 27 листопада на прес-конференції «Які зміни потрібні в зовнішній політиці України?», наголосив на тому, що світові зміни не можуть не вплинути на Україну. Нова ситуація буде вимагати «нових правил гри», так як ніхто не був до цього готовий – виробляти ці «правила» будуть походу.

Одним з основних пріоритетів української зовнішньої політики має бути прагнення взяти участь у формуванні цих «правил», відмітив експерт. Як зробити так, щоб Україну послухали «Великі», або просто розвинуті країни, Карасьов не пояснив, але прагнути до того треба.

Усе нове – добре забуте старе

Політолог розкритикував сучасне зовнішньополітичне спрямування. Карасьов відмітив: «Однолінійна навігація - не вихід, дипломатія має бути гнучкою». Ведучи мову про нейтральний статус директор Інституту глобальних стратегій сказав: «Україна має сповідувати концепцію не неприєднання, а багатоприєднання» - звучить розумно і складно, але не можна сказати, що в цьому є щось нове.

Якщо згадати нещодавні часи президентства Кучми, то стає очевидним, що саме такими принципами тоді і користувалися. Слова Карасьова є суттю такої незрозумілої ще кілька років тому «багатовекторної політики» другого президента України. Тут знаходить своє підтвердження народна мудрість про те, що нове – добре забуте старе. В цьому випадку або старе не забуте, або воно не таке вже й старе і просто погано завуальоване і  погано присвоєне.

Сьогодні газ, а завтра голодомор

Експерт зазначив, що для подальшого успішного розвитку, Україна має змінити пріоритети у зовнішніх зносинах. Насамперед ідеологічні фактори не можуть відігравати головну роль у відношенні з якоюсь державою світу. Іншими словами у відношеннях з Російською Федерацією українська влада має наголошувати на вигідності економічної співпраці і на покращенні співробітництва, а не на тому, що Росія є спадкоємицею Радянського Союзу і тому має вибачитись за голодомор в Україні. Звичайно про голод 1932-33 років забувати ніяк не можна, але наша держава не володіє достатньою кількістю ресурсів щоб ходити по краю леза у відносинах з країною, від якої енергетично залежна.

Ведучи мову про російсько-українські відносини політолог відмітив «ненормальність» напруги між двома країна. Карасьов не перший аналітик, який за останні декілька місяців наголосив, що економічна криза – ідеальний час для налагодження стосунків з сусідом і для спільного виходу з ситуації, що склалась.

Місце ідеології в українській дипломатії має зайняти економіка. На торгівлі та економічному партнерстві мають будуватися зовнішні відносини, відзначив керівник Інституту глобальних стратегій . Можливо в чомусь ця концепція і є меркантилізською, але на всі сто відсотків відповідає принципу Піраміди Маслоу, яка стала класичним виразником людських бажань.

Ще не доросли...

Згадуючи про співробітництво України та Європейського Союзу не можна прогнозувати чогось стовідсотково точного. Багато що, в цих відносинах, залежить від політики нового президента Обами та від настроїв у самій Європі.

Не дивлячись на це, пан Карасьов зробив прогноз, що скоріше за все україно-натівські відносини отримують нову форму. Після нещодавніх консультацій Міністра оборони України з його колегами з Європи стало очевидним, що План дій щодо членства – це не квиток до Альянсу і він не так вже і потрібен. «У відносинах з НАТО буде відбуватися не стільки процес інтеграції, скільки процес адаптації» - відзначив Вадим Карасьов. Це говорить про те, що наша держава насамперед повинна працювати особисто над собою і для себе, а вже потім з НАТО і на нього.

Петро Журавель, спеціально для aktualno.at.ua