Президент практично ліквідував Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО, тим самим знищівши унікальний аналітичний центр. Як зазначають експерти такі дії можна розглядати як процес деінтелектуалізації політичного процесу.

Наша песня хороша…

Пан Ющенко вже напевно зрозумів, що монархію встановити не вдасться, а рівнем влади Кучми він обмежитись не може, тому він почав згадувати про радянські методи. Зокрема таке враження робить указ № 997/2008, який призводить до фактичної ліквідації Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО. Одразу приходять в голову радянські часи, коли саме у владних коридорах вирішували, що наука, а що ні. Хто знає де був би зараз центр комп’ютерних технологій, якщо б кібернетику свого часу визнали.

Указ цей прийнятий в цілях скорочення державних видатків. Однак не можна не згадати, що наприклад Адміністрація президента, хоч і скорочується, але на 50 людей, які певно там ну зовсім не потрібні, а Інститут практично ліквідовується – його приєднують до іншої структури, яка в свою чергу скорочується на 20%. Загалом штат українських аналітичних структур був скорочений на дві треті. Одним словом чиновники виживають за рахунок науки.

Представники колективу Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО провели прес-конференцію на якій закликали главу держави до перегляду своєї позиції.

Прощавайте українські амбіції

При зникненні Інституту може зникнути не просто один з найкращих колективів аналітиків у сфері державної безпеки, а й зв’язки аналітичних структур України з аналітиками всього світу – це зовсім не додасть нашій державі балів і можливостей на міжнародній арені.

Як зазначив завідувач відділу НІПМБ Микола Ожеван, зникнення такої аналітичної структури може поставити під сумнів усі українські амбіції щодо регіонального лідерства і вступу в НАТО, адже саме Інститут працював над розробкою виконання плану Україна-НАТО і розробляв стратегію геополітичного розвитку України, крім того саме Інститут проводив постійний моніторинг держав, які могли би бути потенційними союзниками України на міжнародній арені.

Потрібно відмітити, що у всьому світі аналітичні центри – основа успіху державного правління. В США їх без перебільшення безліч, в Європі їх менше, але вони характеризуються іншою структурою. І вже точно ніде ці центри не ліквідовують, хіба що в Африці, хоча ні, там також навряд.

«Чего изволите»

Працівники Інституту висловили можливу причину того, чому так відбувається. Всім відомо, що діючий президент України не зовсім адекватно сприймає критику своєї діяльності, це очевидно якщо звернути увагу на динаміку відставок Секретарів президента. Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО – це серйозна наукова установа, суть якої в тому щоб давати правдиві і чесні результати, певно саме ця правдивість комусь не вигідна.

Інститут підтримали абсолютно всі академіки та експерт крім одного. Крім пана Карасьова, який, як всім відомо, в близьких стосунках з Адміністрацією президента. Це наводить на висновок, що сучасна аналітика перетворюється на феномен «чого зволите», якщо для глави держави це не зрозуміло, то зовсім не ясно як він збирається вести державу в майбутнє.

Крім всього вищесказаного обов’язково треба згадати і про майно Інституту та всіх аналітичних структур. Як відмітили працівники аналітичного центру, вони вже не один раз піддавалися нападам зі сторони «чорних» ріелторів, зовсім не виключено, що в Адміністрації президента також з’явилось бажання отримати смачний шмат столичної нерухомості.

Демократія – це не тільки вибори

На сам кінець потрібно згадати, що демократія – це не просто можливість вільних виборів, перевиборів і чергових референдумів і щось на кшталт цього всього, а насамперед, демократія – це раціональні інтелектуальні політичні рішення, якщо ліквідовувати аналітичні центри і гальмувати розвиток політологічної науки, то раціональність та інтелектуальність в політичних рішення зникне. Все це говорить про деінтелектуалізацію політичного процесу, тобто всі політичні рішення президент збирається приймати за порадами «придворних», до чого все це може призвести страшно навіть і думати.